Значення в інших словниках
-
божничок —
божничо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
божничок —
БОЖНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м'яти (Панас Мирний); Потім, ляскаючи зубами, .. підійшов до Адамка, що забився в куток під божничок, вхопив його за в'язи (С. Черкасенко).
Словник української мови у 20 томах
-
божничок —
БОЖНИЧО́К, чка́, ч., заст. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м’яти (Мирний, II, 1954, 250).
Словник української мови в 11 томах
-
божничок —
Божничок, -чка м. ум. отъ божник.
Словник української мови Грінченка