Орфографічний словник української мови

божничок

божничо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. божничок — -чка, ч. Зменш. до божник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. божничок — БОЖНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м'яти (Панас Мирний); Потім, ляскаючи зубами, .. підійшов до Адамка, що забився в куток під божничок, вхопив його за в'язи (С. Черкасенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. божничок — БОЖНИЧО́К, чка́, ч., заст. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м’яти (Мирний, II, 1954, 250).  Словник української мови в 11 томах
  4. божничок — Божничок, -чка м. ум. отъ божник.  Словник української мови Грінченка