божничок

БОЖНИЧО́К, чка́, ч., заст. Зменш. до божни́к.

З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м’яти (Мирний, II, 1954, 250).

Значення в інших словниках

1. божничок — божничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. божничок — -чка, ч. Зменш. до божник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. божничок — БОЖНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до божни́к. З божничка виглядали дорогі образи з-за лісу васильків, м'яти (Панас Мирний); Потім, ляскаючи зубами, .. підійшов до Адамка, що забився в куток під божничок, вхопив його за в'язи (С. Черкасенко).  Словник української мови у 20 томах
4. божничок — Божничок, -чка м. ум. отъ божник.  Словник української мови Грінченка