Значення в інших словниках
-
бойко —
бо́йко, бойчу́к: такъ называютъ карпатскихъ горцевъ-Русиновъ [ІФ,1890] — житель Бойківщини, місцевості в Карпатах [I] — «Бойко, бойчук» пояснені загально: «жителі Бойківщини, місцевості в Карпатах».
Словник з творів Івана Франка
-
бойко —
БО́ЙКО див. бо́йки.
Словник української мови у 20 томах
-
Бойко —
Бо́йко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
бойко —
Бойко — Наливайко, з’їв цебер борщу, так ще каже дайте. Жарт про бойків, які люблять смачно поїсти. Бойки — субетнічна група українського народу, що проживає в Карпатах та на Прикарпатті між гуцулами та лемками.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
бойко —
Бо́йко, -ка, -кові; бо́йки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бойко —
БО́ЙКО див. бо́йки.
Словник української мови в 11 томах
-
бойко —
I. Бойко нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у. --------------- II. Бойко, -ка м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Словник української мови Грінченка