бойскаутизм

бойскаути́зм

-у, ч.

Різновид скаутизму; рух юнаків-скаутів.

Значення в інших словниках

1. бойскаутизм — бойскаути́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бойскаутизм — БОЙСКАУТИЗМ – СКАУТИЗМ Бойскаутизм, -у. Одна з форм дитячого та юнацького руху (певною мірою воєнізованого). Скаутизм, -у. Одна з поширених систем позашкільного виховання, що є основою діяльності дитячих чи юнацьких організацій.  Літературне слововживання
3. бойскаутизм — БОЙСКАУТИ́ЗМ, у, ч. Рух бойскаутів. Засновники бойскаутського руху розуміли, що бойскаутизм повинен мати досить широкі цілі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах