боксит
бокси́т
-у, ч.
Гірська осадова порода, що має в собі глинозем; найкраща алюмінієва руда.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибокси́т
-у, ч.
Гірська осадова порода, що має в собі глинозем; найкраща алюмінієва руда.
Великий тлумачний словник сучасної української мови