боксит
БОКСИ́Т, у, ч.
Гірська осадова порода, що містить глинозем; найкраща алюмінієва руда.
Серед корисних копалин особливе місце займають боксити – сировина для видобутку алюмінію (з наук. літ.);
У регіоні, звідки походив зразок руди, виявили багатющі поклади бокситу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)