больверк

больве́рк

-а, ч.

Тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню ґрунту в місці стикання його з водою.

Значення в інших словниках

1. больверк — бо́льверк іменник чоловічого роду підпорна стінка  Орфографічний словник української мови
2. больверк — див. бастіон  Словник чужослів Павло Штепа
3. больверк — больве́рк (від нім. Bollwerk – опора) тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню грунту в місці стикання його з водою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. больверк — (нім. — зроблено шишкою, підпора) 1. Назва бастеї у XVIII ст. 2. Дерев'яна підпірна стінка з крутою поверхнею, призначена проти зсувів берега.  Архітектура і монументальне мистецтво