больверк

больве́рк

-а, ч.

Тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню ґрунту в місці стикання його з водою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. больверк — бо́льверк іменник чоловічого роду підпорна стінка Орфографічний словник української мови
  2. больверк — див. бастіон Словник чужослів Павло Штепа
  3. больверк — больве́рк (від нім. Bollwerk – опора) тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню грунту в місці стикання його з водою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. больверк — (нім. — зроблено шишкою, підпора) 1. Назва бастеї у XVIII ст. 2. Дерев'яна підпірна стінка з крутою поверхнею, призначена проти зсувів берега. Архітектура і монументальне мистецтво