больверк
больве́рк
-а, ч.
Тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню ґрунту в місці стикання його з водою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- больверк — бо́льверк іменник чоловічого роду підпорна стінка Орфографічний словник української мови
- больверк — див. бастіон Словник чужослів Павло Штепа
- больверк — больве́рк (від нім. Bollwerk – опора) тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню грунту в місці стикання його з водою. Словник іншомовних слів Мельничука
- больверк — (нім. — зроблено шишкою, підпора) 1. Назва бастеї у XVIII ст. 2. Дерев'яна підпірна стінка з крутою поверхнею, призначена проти зсувів берега. Архітектура і монументальне мистецтво