больверк

больве́рк

(від нім. Bollwerk – опора)

тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню грунту в місці стикання його з водою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. больверк — бо́льверк іменник чоловічого роду підпорна стінка Орфографічний словник української мови
  2. больверк — -а, ч. Тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню ґрунту в місці стикання його з водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. больверк — див. бастіон Словник чужослів Павло Штепа
  4. больверк — (нім. — зроблено шишкою, підпора) 1. Назва бастеї у XVIII ст. 2. Дерев'яна підпірна стінка з крутою поверхнею, призначена проти зсувів берега. Архітектура і монументальне мистецтво