боліти
болі́ти
I -лить, недок.
1》 у кого, рідше кому, розм., рідко кого, також без додатка. Давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла).
|| безос.
Душа болить — про почуття великого жалю, туги, журби.
2》 кому, кого, перен. Завдавати страждання кому-небудь, мучити когось.
|| безос.
II -ію, -ієш, недок.
Відчувати біль, переживати горе; страждати, мучитися.
|| за кого – що, розм. Хвилюватися, піклуватися за кого-, що-небудь; уболівати. Боліти серцем.
III -ію, -ієш, недок., розм., рідко.
Те саме, що хворіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови