бомбардир
бомбарди́р
-а, ч.,
1》 заст. У дореволюційній російській армії – звання солдатів артилерії.
2》 розм. Найбільш результативний гравець нападу у футболі, хокеї та інших командних іграх.
3》 Жук родини жужелицевих.
Великий тлумачний словник сучасної української мови