Великий тлумачний словник сучасної мови

бомонд

бомо́нд

-у, ч., заст.

Вишукане аристократичне товариство.

|| жарт. Про пересічних людей, які, не склавши собі ціни, відзначаються пихою і зверхнім ставленням до інших.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бомонд — бомо́нд іменник чоловічого роду ірон.  Орфографічний словник української мови
  2. бомонд — У. Вищі аристократичні кола; вишукане аристократичне товариство.  Літературне слововживання
  3. бомонд — Аристократія, великопанство  Словник чужослів Павло Штепа
  4. бомонд — БОМО́НД, у, ч. Вишукане аристократичне товариство. [Михайло:] Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків? (І. Карпенко-Карий); Добила бідолаху балерина, перед якою падав ниць увесь бомонд Парижа і Лондона (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. бомонд — бомо́нд (від франц. beau monde – «вищий світ») термін для позначення «верхівки» аристократичних і буржуазних кіл.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бомонд — ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
  7. бомонд — БОМО́НД, у, ч., заст. Вишукане аристократичне товариство. [Михайло:] Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків? (К.-Карий, III, 1961, 67).  Словник української мови в 11 томах
  8. бомонд — рос. бомонд (від фр. beau monde — вищий світ, вишукане товариство, еліта) — позначення причетності до "вищих кіл" (аристократичних, ділових, наукових).  Eкономічна енциклопедія