Значення в інших словниках
-
бохтар —
бохта́р іменник чоловічого роду, істота оповісник діал.
Орфографічний словник української мови
-
бохтар —
БОХТА́Р, БАХТИ́Р, я́, ч., діал. Оповісник, вістовець. Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
-
бохтар —
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився..
Словник синонімів української мови
-
бохтар —
БОХТА́Р, БАХТИ́Р, я́, ч., діал. Оповісник, вістовець. Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (Скл., Карпати, II, 1954, 407).
Словник української мови в 11 томах