бравура

браву́ра

-и, ж., заст.

Удавання з себе хороброго, сміливого; бравада.

Значення в інших словниках

1. бравура — див. бравада  Словник чужослів Павло Штепа
2. бравура — БРАВУ́РА, и, ж., заст. Бравада. Зовсім зав'яв [Балевич] і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. бравура — БРАВУ́РА, и, ж., заст. Удавання з себе хороброго, сміливого; бравада. Зовсім зав’яв [Балевич] і знов стратив усю свою бравуру (Л. Укр., V, 1956, 240).  Словник української мови в 11 томах