братогубець

братогу́бець

-бця, ч.

Те саме, що братовбивця.

Значення в інших словниках

1. братогубець — братогу́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. братогубець — БРАТОГУ́БЕЦЬ, бця, ч., рідко. Те саме, що братовби́вець. Ніхто з чаклунів не захотів служити правителю-братогубцю (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. братогубець — див. братовбивець  Словник синонімів Вусика
4. братогубець — Братогу́бець, -гу́бця, -бцеві, -бцю! -гу́бці, -бців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)