братогубець

БРАТОГУ́БЕЦЬ, бця, ч., рідко.

Те саме, що братовби́вець.

Ніхто з чаклунів не захотів служити правителю-братогубцю (із журн.).

Значення в інших словниках

1. братогубець — братогу́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. братогубець — -бця, ч. Те саме, що братовбивця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братогубець — див. братовбивець  Словник синонімів Вусика
4. братогубець — Братогу́бець, -гу́бця, -бцеві, -бцю! -гу́бці, -бців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)