Значення в інших словниках
-
брахман —
брахма́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
брахман —
БРАХМА́Н, а, ч. В Індії – особа, що належить до вищої касти (первісне – до касти жерців); браман. Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
брахман —
брахма́н, брама́н, брамі́н (санскр.) 1. В індійській ідеалістичній філософії – безособовий божественний абсолют, який нібито лежить в основі всіх речей; «світова душа». 2. Жрець, представник вищої касти в Індії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
брахман —
БРАХМА́Н, а, ч. Те саме, що брамі́н. Брахмани постійно повчали трудящих, що вони повинні коритись волі богів, проповідували пасивність і послух (Іст. середніх віків, 1955, 53).
Словник української мови в 11 томах