брезент

брезе́нт

-у, ч.

Груба лляна водонепроникна тканина.

Значення в інших словниках

1. брезент — брезе́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брезент — Верета, кирза, напрядка, таща  Словник чужослів Павло Штепа
3. брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (П. Дорошко); Холод [вкладався на ніч] на складеному вчетверо брезентові (Ю. Мушкетик); Намети на Півночі подвійні: знизу фланель або повстина, а зверху – грубий брезент (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. брезент — брезе́нт (від голл. presenning) густа лляна, напівлляна або бавовняна тканина, просочена водотривкими і протигнильними речовинами.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. брезент — Брезе́нт, -та (одного) і -ту (матеріялу); -зе́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. брезент — БРЕЗЕ́НТ, у, ч. Груба лляна водонепроникна тканина. Ідуть геодезисти з інструментом, На них плащі-дощовики з брезенту (Дор., Єдність, 1950, 53).  Словник української мови в 11 томах