бренді

бре́нді

невідм., ч. і с.

Міцний алкогольний напій з виноградного спирту.

Значення в інших словниках

1. бренді — бре́нді іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бренді — БРЕ́НДІ, невідм., ч., с. Міцний алкогольний напій коньячного типу. Учасники Міжнародного професійного конкурсу вин представили 386 зразків продукції: коньяки, кальвадоси, бренді, виноградні та плодові вина (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. бренді — Назва сухих горілчаних виробів, які одержують із виноградного дистиляту (винного спирту), витриманого у дубових бочках і розбавленого до 45-55% міцності.  Універсальний словник-енциклопедія