бренді

бре́нді

невідм., ч. і с.

Міцний алкогольний напій з виноградного спирту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бренді — бре́нді іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бренді — БРЕ́НДІ, невідм., ч., с. Міцний алкогольний напій коньячного типу. Учасники Міжнародного професійного конкурсу вин представили 386 зразків продукції: коньяки, кальвадоси, бренді, виноградні та плодові вина (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бренді — Назва сухих горілчаних виробів, які одержують із виноградного дистиляту (винного спирту), витриманого у дубових бочках і розбавленого до 45-55% міцності. Універсальний словник-енциклопедія