1. Словник української мови у 20 томах

бренді

БРЕ́НДІ, невідм., ч., с.

Міцний алкогольний напій коньячного типу.

Учасники Міжнародного професійного конкурсу вин представили 386 зразків продукції: коньяки, кальвадоси, бренді, виноградні та плодові вина (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бренді — бре́нді іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бренді — невідм., ч. і с. Міцний алкогольний напій з виноградного спирту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бренді — Назва сухих горілчаних виробів, які одержують із виноградного дистиляту (винного спирту), витриманого у дубових бочках і розбавленого до 45-55% міцності. Універсальний словник-енциклопедія