Великий тлумачний словник сучасної мови

брикатися

брика́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин).

2》 перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. брикатися — брика́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. брикатися — БРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин). Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися (Іван Ле); Та навіть тварина, коли їй погано, то й та брикається (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. брикатися — I брикати, вихатися, хвицатися II див. перечити  Словник синонімів Вусика
  4. брикатися — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. брикатися — БРИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин). Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 480). 2. перен., розм.  Словник української мови в 11 томах