Великий тлумачний словник сучасної мови

бриючий

бри́ючий

-а, -е.

Який летить низько над земною чи водною поверхнями, горизонтально до них.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бриючий — бри́ючий прикметник вживається у сполученні 'бриючий політ'  Орфографічний словник української мови
  2. бриючий — (політ) поприземний  Словник синонімів Караванського