броміди

бромі́ди

-ів, мн.

Хімічні сполуки брому з іншими хімічними елементами.

Природні броміди — група рідкісних мінералів, галогенні сполуки срібла.

Значення в інших словниках

1. броміди — Бромиды — bromides — Bromide – 1) Сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. калію використовують, зокрема в ІЧ-техніці. Б. натрію – при виготовленні світлочутливих матеріалів та в медицині. 2) Мінерали – солі бромідної кислоти HBr.  Гірничий енциклопедичний словник
2. броміди — БРОМІ́ДИ, ів, мн. (одн. бромі́д, у, ч.), хім. Сполуки брому з іншими елементами. Фотографування ґрунтується на розкладі броміду срібла під впливом світла (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. броміди — бромі́ди сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. натрію і калію застосовують в медицині.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. броміди — Хіміч. сполуки, молекули яких містять бром першого ступеня окислення; з неорганічних б. найбільше значення мають метали — солі бромистоводневої кислоти, НВr; кристалічні б. використовують у медицині як заспокійливі препарати (напр.  Універсальний словник-енциклопедія