броміди
Хіміч. сполуки, молекули яких містять бром першого ступеня окислення; з неорганічних б. найбільше значення мають метали — солі бромистоводневої кислоти, НВr; кристалічні б. використовують у медицині як заспокійливі препарати (напр., бромистий калій), для виготовлення фотоемульсій (б. срібла); прикладом органічних б. може бути бромистий етил, С2Н5Вr — використовується при хіміч. синтезі.
Універсальний словник-енциклопедія