броміди

Хіміч. сполуки, молекули яких містять бром першого ступеня окислення; з неорганічних б. найбільше значення мають метали — солі бромистоводневої кислоти, НВr; кристалічні б. використовують у медицині як заспокійливі препарати (напр., бромистий калій), для виготовлення фотоемульсій (б. срібла); прикладом органічних б. може бути бромистий етил, С2Н5Вr — використовується при хіміч. синтезі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броміди — Бромиды — bromides — Bromide – 1) Сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. калію використовують, зокрема в ІЧ-техніці. Б. натрію – при виготовленні світлочутливих матеріалів та в медицині. 2) Мінерали – солі бромідної кислоти HBr. Гірничий енциклопедичний словник
  2. броміди — -ів, мн. Хімічні сполуки брому з іншими хімічними елементами. Природні броміди — група рідкісних мінералів, галогенні сполуки срібла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броміди — БРОМІ́ДИ, ів, мн. (одн. бромі́д, у, ч.), хім. Сполуки брому з іншими елементами. Фотографування ґрунтується на розкладі броміду срібла під впливом світла (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. броміди — бромі́ди сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. натрію і калію застосовують в медицині. Словник іншомовних слів Мельничука