броміди

БРОМІ́ДИ, ів, мн. (одн. бромі́д, у, ч.), хім.

Сполуки брому з іншими елементами.

Фотографування ґрунтується на розкладі броміду срібла під впливом світла (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броміди — Бромиды — bromides — Bromide – 1) Сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. калію використовують, зокрема в ІЧ-техніці. Б. натрію – при виготовленні світлочутливих матеріалів та в медицині. 2) Мінерали – солі бромідної кислоти HBr. Гірничий енциклопедичний словник
  2. броміди — -ів, мн. Хімічні сполуки брому з іншими хімічними елементами. Природні броміди — група рідкісних мінералів, галогенні сполуки срібла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броміди — бромі́ди сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. натрію і калію застосовують в медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. броміди — Хіміч. сполуки, молекули яких містять бром першого ступеня окислення; з неорганічних б. найбільше значення мають метали — солі бромистоводневої кислоти, НВr; кристалічні б. використовують у медицині як заспокійливі препарати (напр. Універсальний словник-енциклопедія