брусничник

брусни́чник

-а, ч.

Кущики брусниці; місце, де росте брусниця.

Значення в інших словниках

1. брусничник — брусни́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. брусничник — БРУСНИ́ЧНИК, у, ч. Ділянка, де росте брусниця, а також зарості, кущі брусниці. Субальпійський пояс представлений заростями з гірської сосни, вільхи зеленої, ялівця сибірського, полонинами, чорничниками, брусничниками (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах