брусничник

брусни́чник

-а, ч.

Кущики брусниці; місце, де росте брусниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брусничник — брусни́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брусничник — БРУСНИ́ЧНИК, у, ч. Ділянка, де росте брусниця, а також зарості, кущі брусниці. Субальпійський пояс представлений заростями з гірської сосни, вільхи зеленої, ялівця сибірського, полонинами, чорничниками, брусничниками (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах