брусничник
БРУСНИ́ЧНИК, у, ч.
Ділянка, де росте брусниця, а також зарості, кущі брусниці.
Субальпійський пояс представлений заростями з гірської сосни, вільхи зеленої, ялівця сибірського, полонинами, чорничниками, брусничниками (з наук. літ.);
Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4–5 років проводити охолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період – поверхневе розпушування ґрунту (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брусничник — брусни́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- брусничник — -а, ч. Кущики брусниці; місце, де росте брусниця. Великий тлумачний словник сучасної мови