брусничник

БРУСНИ́ЧНИК, у, ч.

Ділянка, де росте брусниця, а також зарості, кущі брусниці.

Субальпійський пояс представлений заростями з гірської сосни, вільхи зеленої, ялівця сибірського, полонинами, чорничниками, брусничниками (з наук. літ.);

Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4–5 років проводити охолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період – поверхневе розпушування ґрунту (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брусничник — брусни́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брусничник — -а, ч. Кущики брусниці; місце, де росте брусниця. Великий тлумачний словник сучасної мови