брючний

брю́чний

-а, -е.

Такий, що включає брюки (про комплект жіночого одягу).

Значення в інших словниках

1. брючний — брю́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. брючний — БРЮ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до брю́ки. Вона була одягнена в білий брючний костюм і білі черевики, в руці тримала елегантну сумочку (Ю. Мушкетик); Дипломна колекцiя вийшла дуже цiкавою...  Словник української мови у 20 томах