Великий тлумачний словник сучасної мови

брязкотіння

брязкоті́ння

-я, с.

Дія за знач. брязкотіти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. брязкотіння — брязкоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. брязкотіння — БРЯЗКОТІ́ННЯ див. брязкота́ння.  Словник української мови у 20 томах
  3. брязкотіння — Брязкоті́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. брязкотіння — БРЯЗКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. брязкоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Це брязкотіння і розбудило Каргата (Шовк., Інженери, 1956, 3).  Словник української мови в 11 томах
  5. брязкотіння — Брязкотіння, -ня с. = брязкіт. Желех.  Словник української мови Грінченка