бувати
бува́ти
-аю, -аєш, недок.
1》 Існувати, бути (з відтінком багатократності).
Бувай [здоров] ; Бувай [здорова] — усталена формула прощання з однією особою.
Бувайте [здорові] — прощання з кількома особами або з однією в разі звертання до неї на "ви".
Як [ніби] не бувало — зник (зникла і т. ін.) без сліду.
2》 Відбуватися (не раз); траплятися.
3》 Іноді приходити, приїжджати куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь.
4》 Тимчасово перебувати де-небудь.
5》 Уживається у знач. зв'язки в складеному присудку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови