бука

бу́ка

-и, ж.

1》 За народним повір'ям – страховисько з величезним ротом та довгим язиком, яке забирає неслухняних дітей.

2》 розм. Про відлюдькувату, нетовариську, похмуру людину (зазвичай дитину).

Значення в інших словниках

1. бука — Бу́ка: — нахлібник [47]  Словник з творів Івана Франка
2. бука — (-и) ж.; комп. Портативний комп'ютер (ноутбук). Синишин, 24.  Словник жарґонної лексики української мови
3. бука — Невелика мечеть, що знаходилась у міському кварталі (порівн. мезкети, месджід, седжделики).  Архітектура і монументальне мистецтво