Значення в інших словниках
-
буквочка —
бу́квочка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
буквочка —
БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́ква 1. Це був зовсім дорослий почерк – дуже чіткий, розбірливий, з нахилом уліво і кожна буквочка окремо (В. Нестайко); Вхопила аркуш цупкого паперу, швидко мережила його зміїстими буквочками (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
буквочка —
БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бу́ква.
Словник української мови в 11 томах