буквочка

БУ́КВОЧКА, и, ж.

Зменш. до бу́ква 1.

Це був зовсім дорослий почерк – дуже чіткий, розбірливий, з нахилом уліво і кожна буквочка окремо (В. Нестайко);

Вхопила аркуш цупкого паперу, швидко мережила його зміїстими буквочками (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. буквочка — бу́квочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. буквочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до буква.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буквочка — БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бу́ква.  Словник української мови в 11 томах