1. Словник української мови у 20 томах

буквочка

БУ́КВОЧКА, и, ж.

Зменш. до бу́ква 1.

Це був зовсім дорослий почерк – дуже чіткий, розбірливий, з нахилом уліво і кожна буквочка окремо (В. Нестайко);

Вхопила аркуш цупкого паперу, швидко мережила його зміїстими буквочками (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквочка — бу́квочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. буквочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до буква. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буквочка — БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бу́ква. Словник української мови в 11 томах