буквочка

бу́квочка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буквочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до буква. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буквочка — БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́ква 1. Це був зовсім дорослий почерк – дуже чіткий, розбірливий, з нахилом уліво і кожна буквочка окремо (В. Нестайко); Вхопила аркуш цупкого паперу, швидко мережила його зміїстими буквочками (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. буквочка — БУ́КВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бу́ква. Словник української мови в 11 томах