булочник

бу́лочник

-а, ч.

1》 Власник булочної або торговець булками.

2》 Пекар, що випікає булки.

Значення в інших словниках

1. булочник — бу́лочник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. булочник — БУ́ЛОЧНИК, а, ч. 1. Власник булочної або торговець булками. Всі цікаво стежать через плечі одно одному, а булочник весело трусить торбу, щось приговорює й підносить її дівчині (В.  Словник української мови у 20 томах
3. булочник — БУ́ЛОЧНИК, а, ч. 1. Власник булочної або торговець булками. 2. Пекар, що випікає булки.  Словник української мови в 11 томах