Великий тлумачний словник сучасної мови

бунтівливо

бунтівли́во

Присл. до бунтівливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бунтівливо — бунтівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. бунтівливо — БУНТІВЛИ́ВО. Присл. до бунтівли́вий. Захопившись шуканням, вона [Тося] люто, бунтівливо розкидала одіж і брудну білизну, що жужмом лежала у якимсь кошику (М. Івченко).  Словник української мови у 20 томах