бунтівливо

БУНТІВЛИ́ВО.

Присл. до бунтівли́вий.

Захопившись шуканням, вона [Тося] люто, бунтівливо розкидала одіж і брудну білизну, що жужмом лежала у якимсь кошику (М. Івченко).

Значення в інших словниках

1. бунтівливо — бунтівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бунтівливо — Присл. до бунтівливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови