буремний

буре́мний

-а, -е.

1》 Те саме, що буряний.

|| Неспокійний, розбурханий (про море, річку і т. ін.).

2》 перен. Сповнений подій, тривог, хвилювань.

Значення в інших словниках

1. буремний — буре́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буремний — Буряний, бурхливий, буревійний; (час) неспокійний, розбурханий, тривожний; (океан) клекотливий.  Словник синонімів Караванського
3. буремний — БУРЕ́МНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1; який буває під час бурі. І радісним буремним громом спадають з неба блискавиці (В. Стус); Не заспокоювались стривожені думи, як не може одразу заспокоїтись море, розбурхане буремними вітрами (А.  Словник української мови у 20 томах
4. буремний — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
5. буремний — БУРЕ́МНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́ря 1; який буває під час бурі. Не заспокоювались стривожені думи, як не може одразу заспокоїтись море, розбурхане буремними вітрами (Шиян, Баланда, 1957, 168); // З бурею бурями. Минала довга, виснажлива буремна ніч (Гур.  Словник української мови в 11 томах