Значення в інших словниках
-
буржуй —
буржу́й іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
буржуй —
Багатир, (вона) багатирка, дука, дукар, дукач, (вони) дукиня, дукарка, див. багач, товстосум
Словник чужослів Павло Штепа
-
буржуй —
Буржу́й, -жу́я, -жу́єві, -жу́єм, -жу́ю! -жу́ї, -жу́їв
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
буржуй —
БУРЖУ́Й, я, ч., розм. Те саме, що буржуа́. — Царя.. уже нема — скинули. А тепер і до буржуїв черга підійшла. До поміщиків та фабрикантів (Головко, II, 1957, 496); *У порівн. [Дудар:] Ти, браток, просто кажи: живете в городі, як буржуї (Мик., І, 1957, 71).
Словник української мови в 11 томах