буржуй

БУРЖУ́Й, я, ч., розм. Те саме, що буржуа́.

— Царя.. уже нема — скинули. А тепер і до буржуїв черга підійшла. До поміщиків та фабрикантів (Головко, II, 1957, 496);

*У порівн. [Дудар:] Ти, браток, просто кажи: живете в городі, як буржуї (Мик., І, 1957, 71).

Значення в інших словниках

1. буржуй — буржу́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. буржуй — -я, ч., розм. Те саме, що буржуа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буржуй — Багатир, (вона) багатирка, дука, дукар, дукач, (вони) дукиня, дукарка, див. багач, товстосум  Словник чужослів Павло Штепа
4. буржуй — Буржу́й, -жу́я, -жу́єві, -жу́єм, -жу́ю! -жу́ї, -жу́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)