1. Словник української мови в 11 томах

буржуй

БУРЖУ́Й, я, ч., розм. Те саме, що буржуа́.

— Царя.. уже нема — скинули. А тепер і до буржуїв черга підійшла. До поміщиків та фабрикантів (Головко, II, 1957, 496);

*У порівн. [Дудар:] Ти, браток, просто кажи: живете в городі, як буржуї (Мик., І, 1957, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буржуй — буржу́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. буржуй — -я, ч., розм. Те саме, що буржуа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буржуй — Багатир, (вона) багатирка, дука, дукар, дукач, (вони) дукиня, дукарка, див. багач, товстосум Словник чужослів Павло Штепа
  4. буржуй — Буржу́й, -жу́я, -жу́єві, -жу́єм, -жу́ю! -жу́ї, -жу́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)