бури

бу́ри

-ів, мн. (одн. бур, -а, ч.).

Народність у Південній Африці, нащадки європейських (перев. голландських) колоністів; африканери.

Значення в інших словниках

1. бури — БУ́РИ, ів, мн. (одн. бур, а, ч.). Народність у Південній Африці, нащадки європейських (головним чином голландських) колоністів. – Скажу тобі по секрету: я вчора був у Трансваалі, хотів битись з бурами (І.  Словник української мови у 20 томах
2. бури — Нащадки голландських колоністів, що з XVII ст. оселялися в Пд. Африці; наприкінці XIX ст. прийняли назву африканерів; у XIX ст. під тиском англ. колоністів мігрували на пн., де утворили республіки: Наталь, Оранію (Оранжеву), Трансвааль; XIX/XX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
3. бури — БУ́РИ, ів, мн. (одн. бур, а, ч.). Народність у південній Африці, нащадки європейських (головним чином голландських) колоністів. — Скажу тобі по секрету: я вчора був у Трансваалі, хотів битись з бурами (Н.-Лев., IV, 1956, 246); У південній Африці..  Словник української мови в 11 томах