бури
БУ́РИ, ів, мн. (одн. бур, а, ч.). Народність у південній Африці, нащадки європейських (головним чином голландських) колоністів.
— Скажу тобі по секрету: я вчора був у Трансваалі, хотів битись з бурами (Н.-Лев., IV, 1956, 246);
У південній Африці.. є області, населені вихідцями з Голландії, так званими бурами (Нова іст., 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)