буфетник

буфе́тник

-а, ч.

Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. буфетник — буфе́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Буфетник — Буфетник  Неправильно-правильно
3. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, який обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його .. жінка готуються до поїзда (І. Микитенко); Відмахнувся [полісмен] правицею, і ствол [пістолета] потонув у череві буфетника, як у діжі з тістом (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його.. жінка готуються до поїзда (Мик., І, 1957, 41).  Словник української мови в 11 томах