буфетник

БУФЕ́ТНИК, а, ч.

Працівник, який обслуговує буфет (у 2 знач.).

Пухкий буфетник та його .. жінка готуються до поїзда (І. Микитенко);

Відмахнувся [полісмен] правицею, і ствол [пістолета] потонув у череві буфетника, як у діжі з тістом (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. буфетник — буфе́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Буфетник — Буфетник  Неправильно-правильно
3. буфетник — -а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буфетник — БУФЕ́ТНИК, а, ч. Працівник, що обслуговує буфет (у 2 знач.). Пухкий буфетник та його.. жінка готуються до поїзда (Мик., І, 1957, 41).  Словник української мови в 11 томах